ПАМ'ЯТНИКИ АРХІТЕКТУРИ

 

Фортеця Святої Елисавети

План фортеці Святої Елисавети

План фортеці Святої Елисавети

 

Будівництво фортеці в межиріччі Інгулу і Сугоклеї було обумовлено історичною необхідністю. Воно почалося 18 червня 1754 року. Креслення і внутрішнє планування склав архітектор Віст, роботами по спорудженню укріплень керував інженер-полковник Менцелиус, загальне керівництво здійснював генерал-майор Глєбов, що став її першим комендантом.

Побудована за три роки фортеця являла собою земляний вал у вигляді замкнутого багатокутника. Головну її міць складали 6 бастіонів і 6 равелінів, у яких розміщалося біля тисячі гармат, знятих із військових кораблів і раніше скасованих укріплень.

Загальна територія складала 57 гектарів. В'їзних воріт було троє: Троїцькі і Всесвятські стояли на місцях існуючих в'їздів, Воздвиженські знаходилися з південно-східного боку.

У 1794 році при коменданті генерал-майорі Петерсоні вона була роззброєна (гармати та іншу зброю передали до Херсонської фортеці, будівництво якої завершилося у 1787 році), а у 1805 році при коменданті генерал-майорі Альвінцеві ліквідована. Збереглися дві гармати, що стоять на п'єдесталах при в'їзді на територію фортеці.

У різний час тут перебували видатні російські полководці Олександр Суворов і Михайло Кутузов, ніс нелегку солдатську службу майбутній керівник селянського повстання в Росії Омелян Пугачов. У роки Кримської війни тут розташовувався госпіталь, у якому якийсь час працював відомий російський хірург Микола Пирогов.

Одночасно з будівництвом укріплень зводилися казарми для солдатів, будинки для офіцерів, соборна церква, кузня і різні господарські будівлі. Частина цих споруджень збереглася до наших днів. Це прямокутні у плані одноповерхові будівлі коридорного типу з окремими входами для взводів. Для зведення стін застосовувався місцевий камінь вапняк на вапняному розчині. Потім будинок тинькували і білили вапном.

Нині територія фортеці покрита густою зеленню, серед якої проглядаються збережені будівлі ХVІІІ сторіччя (в них розміщена міська лікарня №1). Тут знаходиться меморіал Вічного вогню на військовому цвинтарі.


Адреса:м.Кіровоград.
 

Колишнє юнкерське кавалерійське училище

 

Із 1829 року Єлисаветград став центром військових поселень на півдні України. У місті розмістили штаб-квартиру резервного кавалерійського корпуса. Постійно проводилися збори, огляди й інші військові заходи за участю вищих царських сановників і самого царя.

Протягом 1830-х років створюється комплекс юнкерського кавалерійського училища, що і понині займає величезну площу у самому центрі міста. До революції училище було самим більшим навчальним закладом міста.

На плані міста 1854 року визначено місце і планувальну композицію майбутнього комплексу кавалерійського юнкерського училища. Ядром цієї композиції став плац (нині Ковалівський парк).

Присутній на маневрах 1847 року Микола І власноручно зробив закладення палацевого і штабних корпусів адміністративного центру військових поселень.

Однак будівництво було розпочато лише весною наступного 1848 року. Автором проекту був архітектор з Одеси Верлон, а керував проектно-кошторисними роботами одеський технік-будівельник Шумилін. У комплекс увійшли: 3-поверховий палацевий корпус, 3-поверхові штабний і навчальний корпуси, манеж, будинок офіцерського зібрання, стайні.

Комплекс юнкерського кавалерійського училища являє значну цінність, як зразок архітектури пізнього класицизму і як об'єкт історії.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Леніна, 2/9.
 

Свято-Покровська церква

 

Побудована на місці дерев'яної у 1849 році по проекту архітектора Костянтина Тонна, іконостас виконаний архітектором Андреєвим.

Розпочато будівництво на кошти купця Петра Щедріна. Після його смерті на завершення церкви кошти виділили з казни "комиссией, учрежденной для постройки дворцовых зданий в г.Елисаветграде" у російсько-візантійському стилі.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Фрунзе, 14.
 

Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор)

 

Розташований у центральній частині міста, де були поселення греків, які і побудували у 1812 році "тщанием священнослужителей церковного старосты и парафиян" церкву.

Дзвіниця споруджена 1828 року.

Побудована по типовому проекту у стилі класицизму.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Карла Маркса, 74.
 

Колишня жіноча гімназія

 

Побудована у 1901–1902 роках за проектом архітектора Олександра Лишневського у стилі еклектики з впливом давньоруського стилю.

Являє собою архітектурну цінність через використання у цегельному муруванні елементів дерев'яного російського зодчества.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Шевченка, 1.
 

Колишній приватний будинок Марущака

 

Побудований у 1880–1890 роках на кошти колишнього земельного гласного Івана Марущака у стилі еклектики з впливом форм бароко.

Автор проекту невідомий.

Початкове функціональне використання: перший поверх – торгові приміщення; другий – житлові приміщення.

Своїм декоративним оздобленням складає художню цінність і є одним з архітектурних зразків міського помешкання кінця ХІХ століття.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Леніна, 15/6.
 

Колишнє Земське реальне училище

 

Побудоване у 1873 році у формах класицизму. Автора проекту не встановлено.

Початкове призначення – навчальний заклад.

У 1898 році по проекту інженера Шостовського виконано прибудову з боку північно-східного крила для розміщення у ній пансіону.

У 1899 році по проекту архітектора Олександра Лишневського з боку північно-західного двірського фасаду була виконана прибудова домової церкви.

Будинок являє собою визначну архітектурну цінність як один із зразків будівель навчальних закладів кінця ХІХ століття.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Фрунзе, 6.
 

Комплекс лікарні Св.Анни Червоного Хреста

 

Розпочато будівництво у червні 1902 року, завершено – у травні 1904 року. Будувалася на кошти купчихи Ганни Дмитрян.

Проект генплану розроблений архітектором Олександром Лишневським. У процесі будівництва коректувався архітектором Яковом Паученко, інженерне оснащення і його монтаж виконаний інженером Таммом при консультації земського лікаря Юцевича.

Побудовано в стилі еклектики з впливом давньоруського стилю, надавши цегельному муруванню мотиви дерев'яного зодчества.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Щорса, 1.
 

Колишній приватний будинок Паученко

 

Розташований у східній частині міста, побудований на початку ХХ століття у неоросійському стилі на кошти міщанина Василя Паученко. Автор проекту Яків Паученко.

У даний час тут розміщується музей художника Осьмьоркіна.

Являє собою історико-архітектурний інтерес стильового направлення еклектики, так званого мурованого варіанту неоросійського стилю кінця ХІХ – початку ХХ століття.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Леніна, 89.
 

Колишній приватний будинок Барського

 

Розташований у центральній частині міста. Побудований 1885–1905 рр. на кошти місцевого купця першої гільдії Барського у стилі модерн, інтер'єри виконані у стилі бароко.

Автор проекту архітектор Олександр Лишневський. У даний час тут розміщується обласний краєзнавчий музей.

Являє собою архітектурно-художню цінність стилю модерн індивідуальної забудови міста кінця ХІХ – початку ХХ століття.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Леніна, 40.
 

Синагога

 

Знаходиться в центральній частині міста, побудована на місці старої синагоги 1853 року, що була зруйнована в 1895 р. через аварійність конструкцій.

У 1895–1897 рр. збудовано існуючу "головну синагогу" по проекту архітектора Олександра Лишневського на кошти єврейської громади.

Оригінальне спорудження будинку виконано у характерному еклектичному стилі кінця ХIХ століття з романтичним напрямком мавританського стилю.

Належить до видатної спадщини архітектурної школи еклектики в Україні.


Адреса:м.Кіровоград, вул.Дзержинського, 90.
Hosted by uCoz